Cocaine 98% Власиха

Бро, сидим мы с пацанами наркоманчиками вечерком, чиляем, и тут на горизонте маячит кайф - возможность купить закладки. Все в сердцах, подзаправляемся, собираем стаф, идем на дело. Конечно, не без эпичного флейма, ведь это же обязательно! Дружно обсуждаем, какой жирный наркоманский опыт наберется.

Наконец наступает долгожданный момент и просветляющее вещество достается в наши руки. Прямо взрываемся от радости, как Танос, когда нашел все инфинити-камни. Излишнюю радость легко пресекает пиликающий звук наших телефонов, оповещающих о начале турнира по Доте.

И тут вступает в силу светлый путь наркомана - необходимость совмещать закладки и игру. Но как быть? Отломка без лекарств или принять п\'яным героическое решение и попытаться стать MVP турнира? Все вокруг говорят, что наркоманы не могут ничего сделать нормально, но я был уверен, что могу победить. Надо же удивить этот кривой мир своими яркими достижениями!

Да, кстати, когда пацаны менялся всякими успокаивающими, я решил найти свой путь. И я его нашел. Чтобы не отломаться всухую, я решил рассчитаться с этой херней и решил использовать кет. Сам понимаешь, это не лучший вариант, но лучший из плохих, и пока что отлично помогает. Хотя сказать, что я полностью избавился от зависимости, было бы враньем, но я стараюсь контролировать всю эту дичь. Ну, как говорят, каждый выбирает свой путь в этой жизни, и мой путь - быть наркоманом-комиком!

Я подзаправляюсь перед началом турнира, чувствую, как наркотик пробуждает во мне второе дыхание. Загружаю Доту и вбрасываюсь в бой. Игра начинается сверкающей анимацией выбора героев, и я смотрю, что враги выбрали настоящих подлецов, которые даже не достойны стоять рядом с моим героем!

Внутри меня горит огонь. Я не могу допустить поражения, ведь я не просто наркоман - я наркоман-гений! И я решил показать всем, что наркотики и игры несовместимы только для тех, кто не знает своих возможностей!

Вбрасываю всех своих скиллов, как сумасшедший, и побеждаю противников одного за другим. Мой герой искусно уничтожает врагов, и я чувствую, как весь этот кипучий коктейль наркотиков дает мне необъяснимую силу.💪

- Эй, ты ваще смотри, какой гений играет! - слышу я голоса пацанов, которые не верили, что наркоман может так играть.

И вот я на финальной стадии турнира. Чувствую, что борьба становится ощутимо сложнее, противники начинают противостоять мне с достоинством. Но я не отступлю, я не сдамся!

Командная игра в разрыве жопы, и я снова беру на себя ответственность за победу. Своими ударными линиями наношу ущерб врагу и одновременно отвлекаю его внимание. Пацаны перекрывают врага и мы вместе разносим все в мельчайшие кусочки!

А вот и финальный удар по главному боссу вражьей команды. Враги сдаются, слышу громкий клич "GG".

- Братан, ты просто чума, наркоман-комик! - радостно кричат мои друзья.

Я улыбаюсь и понимаю, что победа в этом турнире - это мое личное достижение. Я доказал себе и всему миру, что наркоманы тоже могут быть успешными!

Раздоля, усталый и счастливый, я отправляюсь дальше по светлому пути наркомана-комика. Мир пусть говорит, что хочет, но я знаю, что наркотики не мешают мне быть победителем.

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!